безпорадний


безпорадний
bıçare, acız

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безпорадний — а, е. Неспроможний своїми силами впоратися з чим небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. || Який виражає безпомічність. || перен. Недосконалий, недовершений (про художній твір). Безпорадне становище …   Український тлумачний словник

  • безпорадний — (неспроможний що н. зробити), безсилий, безрадний …   Словник синонімів української мови

  • безпорадний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безвихідний — а, е. 1) Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. || Постійний (про перебування де небудь). 2) перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. || Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація …   Український тлумачний словник

  • беззахисний — а, е. 1) Який не має захисту, оборони. 2) Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний …   Український тлумачний словник

  • беззбройний — а, е. 1) Який не має зброї; неозброєний. 2) перен. Позбавлений засобів захисту від кого , чого небудь; беззахисний, безпорадний …   Український тлумачний словник

  • безпомічний — а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара …   Український тлумачний словник

  • безпорадність — ності, ж. Стан за знач. безпорадний …   Український тлумачний словник

  • безпорадно — Присл. до безпорадний …   Український тлумачний словник

  • безрадний — а, е, діал. Безпорадний …   Український тлумачний словник

  • недорікуватий — а, е. 1) Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорі/куватий, того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2) перен., розм.… …   Український тлумачний словник